Правління Барака Обами: досягнення, провали

Барак Обама допрацьовує останні дні своєї каденції, каденції, яка увійде в історію як інноваційна. Чим запам’ятався 44-ий президент США?

Президент США Барак Обама 11 січня виступив з «прощальною» промовою, в якій підбив деякі підсумки свого правління і дав співгромадянам свого роду побажання на майбутнє. У США такі виступи президентів, що йдуть зі свого поста, вже давно стали традицією, і фінальну промову глави держави, який іде, чекають не менше, ніж щорічне звернення до Конгресу. Обама, славний своєю ораторською майстерністю, і цього разу повністю виправдав очікування публіки. Багато слухачів навіть не могли стримати сліз, коли він вимовляв дійсно зворушливі слова подяки на адресу своєї дружини і доньок. Та й решта промови була дуже натхненною, але водночас – позбавлена дешевого пафосу.

Основну частину свого виступу президент присвятив необхідності збереження та вдосконалення американської демократії, яка, на його думку, є основою виняткового місця США в світі, а також запорукою прогресу і процвітання країни. У цьому багато людей побачили завуальоване послання його наступнику Дональду Трампу, якого небезпідставно підозрюють в авторитарних замашках. Зміст був приблизно таким: без розвитку демократичних інститутів, які часом можуть не подобатися тим, хто при владі, в деякій перспективі гірше стане всім, включно з президентами і міністрами. Саме тому Обама особливо підкреслив, що зробить все можливе, щоб передача влади Трампу пройшла якомога гладше і спокійніше, хоча його особисте ставлення до нового президента може бути і не найбільш захопленим.

Результати Обами

У 2009 році йому дістався дуже нехороший спадок: економіка була підкошена потужною кризою, ринок нерухомості перебував у комі, згаданий вище автопром лежав на боці, в Іраку і Афганістані майже щодня вмирали солдати і офіцери, ці війни викачували з бюджету все нові трильйони доларів, Росія тільки що захопила частину Грузії, Іран повним ходом нарощував свої ядерні потужності, Китай взявся за будівництво сучасного флоту, Близький Схід був у владі диктаторів, а всередині США республіканці брали під сумнів право Обами бути президентом на вигаданій підставі, що він був народжений не в США.

Новий президент влив десятки мільярдів у автовиробників і банківську сферу, чим врятував економіку країни від колапсу, що насувався, негайно почав розробляти плани виходу з Іраку і Афганістану, запустив процес «перезавантаження» відносин з Росією, домігся введення проти Ірану нових санкцій, які змусили Тегеран піти на переговори і, зрештою, відмовитися від розробки власної ядерної зброї, оголосив про «розворот до Азії» (концентрації зовнішньополітичних зусиль на АТР), відправив держсекретаря Гілларі Клінтон на переговори між палестинцями та ізраїльтянами, але головне – запустив процес підготовки до прийняття Obamacare – системи загального медичного забезпечення.

Вже в процесі президентства Обами американські спецпризначенці знайшли і вбили Усаму бін Ладена, генерали вивели війська з Іраку, а ВПС США взяли участь у поваленні Муаммара Каддафі – багаторічного супротивника США на Близькому Сході. Досягнення історичної домовленості з Кубою теж можна записати в актив.

Провали Обами

Зовнішня політика президента США була особливо неоднозначною. Керуючись добрими намірами, він часто досягав у ній результатів, протилежних бажаним. «Перезавантаження» відносин з Росією, спрямоване на залучення РФ у цивілізований світ, в Москві було сприйняте як простий сигнал: «Тепер у сусідні країни вторгатися можна». Підсумок – Крим і Донбас.

Після повалення Муаммара Каддафі про Лівію США геть забули, що призвело до поділу цієї країни на кілька різномастих ворогуючих феодальних князівств. Допомога у придушенні повстання хуситів в Ємені обернулася страшною гуманітарною катастрофою в цій країні.

Арабо-ізраїльський мирний процес при Обамі був остаточно похований, а на його могилі був встановлений важкий камінь у вигляді зіпсованих відносин США та Ізраїлю. Виною тому – відмова Вашингтона ветувати резолюцію, що засуджує будівництво єврейських поселень на спірних територіях.

Найважливіший союзник США в регіоні – Туреччина – в останні роки повністю відійшла від принципів демократичного правління, перетворившись в авторитарну напівмонархію – типово близькосхідне утворення. Відносини Анкари і Заходу сильно зіпсовані, зате міцніє її альянс з Москвою. Подейкують навіть про вихід Туреччини з НАТО.

Китай за правління Обами розгорнув широкомасштабне будівництво мілітаризованих островів у Південно-Китайському морі, що ставить під питання наріжний камінь всієї американської зовнішньої політики – свободу судноплавства у міжнародних водах. Млява реакція Вашингтона на це будівництво тільки підстьобує амбіції КНР щодо перетворення ПКМ на свою внутрішню акваторію.

Ще один вельми неприємний зовнішньополітичний підсумок правління президента – це повна невизначеність долі ЄС – ключового союзника США у світі. Близькосхідний хаос породив масові потоки біженців, які, разом з економічними проблемами, швидко призвели до небаченого зростання правих (і, часом, лівих) популістів у Європі. Майже всі вони зараз впевнено посідають перші місця на виборах у своїх країнах, щосили просторікуючи про необхідність дезінтеграції ЄС. Для США це було б найбільшою зовнішньополітичною поразкою, насіння якої були посіяні саме за Обами.

http://vazhlyvo.info/pravlinnya-baraka-obamy-dosyagnennya-provaly/
Коментарі