Наймасштабніші терористичні акти в СРСР, про які ніхто не знав

В СРСР, як і в інших країнах, в другій половині ХХ століття теж відбувались терористичні акти, проте про них мало було відомо. Мотиви терористів були найрізноманітніші: хтось вимагав незалежності Вірменії та Литви, а хтось, як видно, ненавидів Володимира Леніна.

Серія вибухів в Москві 1977 року

Наслідки вибуху в московському метро

8 січня 1977 року приблизно о п’ятій годині вечора вибухнула бомба у вагоні московського метро на перегоні між станціями «Ізмайлівська» і «Першотравнева». Через півгодини стався другий вибух біля будівлі КДБ СРСР на вулиці Дзержинського (зараз – Велика Луб’янка), а пару хвилин по тому прогриміло і на вулиці 25 Жовтня (Микільська). Слідчі зі структур МВС і КДБ вирахували Степана Затикян, Завена Багдасаряна і Акопа Степаняна – членів підпільної «Національної об’єднаної партії Вірменії», мета якої – незалежність Вірменії. Всі троє терористів були засуджені до розстрілу. Цей процес викликав велике обурення у деяких дисидентів. Наприклад, академік Андрій Сахаров наполягав на тому, що це справа фальсифікована. Загинуло 7 осіб, 37 людей постраждало.

Теракт в мавзолеї Леніна 1973 року

Ім’я людини, яка підірвала бомбу біля саркофага з Леніним, невідоме. Охорона прийняла терориста за звичайного шкільного вчителя, бо тоді було 1 вересня, а дітей навколо багато. Як тільки чоловік порівнявся з тілом Леніна, він поєднав контакти дротів, і стався вибух, який убив його самого і подружню пару, що стояла позаду, кілька дітей постраждало.

Від самого терориста мало що залишилося, і тому його не вдалося впізнати. Однак на останках знайшли документи, за якими ставало ясно, що чоловік був засуджений строком на 10 років позбавлення волі. Мотиви і цілі терориста залишилися невідомі. Ленін аніскільки не постраждав, оскільки знаходився під захистом броньованого скла.

Це був не перший випадок, коли в мавзолеї стався теракт. До цього, в 1967 році, житель Литви на прізвище Крисанов підірвав себе біля входу в мавзолей за допомогою «пояса смертника».

Саркофаг з тілом Володимира Леніна

Викрадення літака в 1970 році

У Радянському Союзі не раз здійснювали викрадення літака. Терористи захоплювали пасажирські авіалайнери в 1977, 1978, 1982, 1983, 1985, 1986, 1988 роках. Перше викрадення сталося 16 жовтня 1970 року, коли батько і син Бразінскаси захопили Ан-24. Літак прямував з Батумі в Краснодар. Пранас і Альгірдас Бразінскаси сіли на передні місця навпроти кабіни пілотів. Через п’ять хвилин після зльоту вони передали бортпровідниці Надії Курченко записку з такими словами:

НАКАЗ № 9
1. Наказую летіти за вказаним маршрутом.
2. Припинити радіо зв’язок.
3. За невиконання наказу – Смерть.
(Вільна Європа) П. К. З. Ц.
Генерал (Крилов).

Надія Курченко зрозуміла, що справи кепські і ледве встигнувши попередити пілотів, була застрелена впритул. Літак з 46 заручниками на борту приземлився в турецькому Трабзоні. Терористи були арештовані, але їх не передали радянській владі. Пізніше вони іммігрували в США. Бразінскаси, за їхніми словами, боролися за визволення Литви.

Справжнім бумом спроб викрадення літаків стали два останні роки існування СРСР, коли було зафіксовано 132 випадки.

Зліва стоїть Алгірдас, а з права Пранас Базінкас

Захоплення автобуса з дітьми в Орджонікідзе 1988 року

З 1 по 3 грудня 1988 року в сучасному Владикавказі розгорнулася справжня драма. П’ятеро чоловіків обманом взяли в заручники тридцять дітей, сказавши, що вони приїхали забрати їх з екскурсії на шкільному автобусі. Терористи приїхали до будівлі місцевого комітету партії і стали вимагати від влади викуп і літак, який би відправив їх за межі країни. А якщо до них не підуть на зустріч, то вони підпалять автобус, заявляли вони. Власне, зловмисникам вдалося домогтися своєї мети. Їм надали літак Іл-76 з екіпажем, і вони, під прикриттям живого коридору з дітей, сіли на борт і вилетіли до Ізраїлю. Однак там їх видали радянській владі, вони були засуджені до ув’язнення. Це був перший випадок в післявоєнному СРСР, коли діти стали заручниками.

Спільники на лаві підсудних
http://vazhlyvo.info/najmasshtabnishi-terorystychni-akty-v-srsr-pro-yaki-nihto-ne-znav/
Коментарі